21 жовтня 2020 р.

 

     Доброго ранку, шановні студенти групи П-11, АгЕ-11.

                                                                                                              20 жовтня 2020 р. (вівторок). К-11. 

 

    Заняття №15. Продовжуємо працювати за творчістю М. Коцюбинського. Сьогодні опрацьовуємо новелу "Intermezzo".

      

      Тема  (записуємо у зошити)  

                         Новела "Intermezzo" – поетичний  заповіт  М. Коцюбинського

 

      Вступне слово викладача

     У кожного з нас бувають у житті складні хвилини, коли, здається бадьорість і  сили покидають. В серці – безнадія, у душі смуток, у зовнішньому оточенні – безлад. Із подібного стану всі виходять по-різному. Хтось шукає порятунку в спілкуванні з друзями, хтось сподівається на самоті, в тиші відпочити й відновити сили, інший намагається поїхати в подорож і набратися нових вражень. Чимало й таких, хто повертає колишню енергію через спілкування з природою.

 

    Про те, як природа знімає емоційну напругу, сприяє поверненню внутрішньої рівноваги,  ми дізнаємося зі сторінок новели  Михайла  Коцюбинського "Intermezzo" (1908).

 

    Завдання 1.  Опрацюйте матеріал лекції. 

 

1908 рік, коли М. Коцюбинський написав новелу "Intermezzo" мав свої особливості. Йому передували буремні події революції 1905–1907 рр. Поразка революції спричинила наступ реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнилися вчорашніми правдошукачами, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били.

 

"Взагалі переживаються подлі часи. Суспільність забита, залякана, втомлена, сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею",- –  пише Коцюбинський в листі до              В. Гнатюка.

 

Переважна частина інтелігенції зневірилася в подальшій боротьбі, відвернулася від революційного руху. В країні запанував настрій апатії, втоми.

Усі, хто не байдужий до людського горя, рано чи пізно становляться несприйнятливими до людського болю. Але все це можна вилікувати, треба лише зробити перепочинок для стомленої душі, щоб відновити її сили задля нової боротьби із соціальним злом.

 

М. Коцюбинський не може змиритися з апатією деякої частини інтелігенції після поразки революції 1905р. Тому, шукаючи шляхи до відновлення життєвих сил, вважає за потрібне показати один із них.

 

-  Чи може людина відокремити себе від інших, існувати сама?

 

-  Чи може вона відмовитися від переживань за когось, від відповідальності за своїх близьких, друзів?

Такі думки знайшли відгомін у новелі "Intermezzo" – творі, у якому автор розповідає про душевний стан тогочасної інтелігенції, стомленої від соціальних негараздів.

 

В січні 1908 р. М. Коцюбинський  написав листа до редакції журналу "Літературно-науковий вісник", в якому обіцяв невдовзі подати для друку оповідання. Проте часу на творчу роботу йому не вистачало. Письменник продовжував працювати в статистичному бюро Чернігівського земства, готував і редагував "Сільськогосподарські огляди по Чернігівській губернії", що налічували близько 450 сторінок щорічно. Огляди складалися на основі величезної кореспонденції із сіл. 

 

Чимало сил відбирала й громадська робота в товаристві "Просвіта", головою якого був Михайло Коцюбинський.

Служба, активна громадська робота дедалі більше розхитують і без того неміцне здоров'я письменника. В листах до знайомих він часто скаржиться:  

"Я так запрацювався, так утомився, що не витримую далі…"  (січень 1908 р.). "Я дуже втомлений, і так хочеться мені спочити серед природи!.. Може б, вдалося мені щось написати серед сільської тиші"  (травень 1908р.).

 

Не витримуючи такого напруження, 18 червня 1908 р. митець їде до свого друга  і громадського діяча Є. Чикаленка в с. Кононівку поблизу Яготина (нині Київська обл.). Тут він поринає у власний внутрішній світ, прислухається до своїх почуттів, залишається нарешті наодинці з собою. 

  "… З того часу як я опинився в повному усамітненні – відчуваю, як страшно я втомився душею. Не фізична втома, а душевна. Не хочеться бачити людей, вести розмови. Хочеться скинути з себе всю хвилю людського бруду, яка непомітно заливала твоє серце, хочеться очиститися  й відпочити…" (лист до О.Аплаксіної, червень 1908 р.).

 

 Пам’ятаючи обіцянку "ЛНВ" Коцюбинський намагається писати, проте не може. Величезне нервове виснаження останніх років дається взнаки.

 "Погано, що й досі не можу сісти за роботу. Чи то сільське повітря, чи втома, але не хочу писати, думки не йдуть до голови, хоч це мене мучить. Може таки переможу себе" (лист до дружини від 23 червня 1908 р.). "Людей просто не переношу, а коли, гуляючи,  десь бачу людину, то тікаю, щоб не стрітись…". 

 

З часом письменник починає пильніше вдивлятися в природу, і втома поступово відступає. Краса природи, її неповторність захоплюють його, викликають цілу зливу позитивних емоцій. Він готовий свої почування вилити на папір.

 

     Так, за кілька днів до від'їзду з Кононівки  М.Коцюбинський починає роботу над новелою "Intermezzo".

 

"… Цілий ранок сидів на човні у болоті, серед комишів, робив студію"- повідомляє він дружину в листі від 9 липня 1908 р. і додає: "… близько був до природи, а безлюддя заспокоїло мої нерви".

 

Спостереження письменника в цей період і лягли в основу новели "Intermezzo".

Повернувшись до Чернігова, митець знову поринув у напружене життя.

Можливо, робота над новелою повертала його в той час, коли він відпочивав серед блаженної кононівської природи. Тому після назви новели читаємо незвичайну присвяту:  "Присвячую кононівським полям".

 

 

9 вересня 1908 р. Михайло Коцюбинський ставить крапку в кінці новели  "Intermezzo" і відправляє  її до редакції "Літературно-Наукового Вісника".

 

     Завдання 2.  Уважно прочитайте новелу за підручником (С. 123 - 131). Спробуйте уявити картину зображеного у творі (поставте себе на місце автора).

 

 

*     *     *

      Домашнє завдання

 

      Завдання 1. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника (С. 131-133).

      Завдання 2. Зробіть опорний конспект опрацьованого матеріалу за планом:

 

                            1. Назва й жанр твору.

                            2. Образи та композиція. 

                            3. Стильові особливості. 

 

     Примітка 

 

       Для кращого розуміння змісту новели перегляньте відео за посиланням  

     https://www.youtube.com/watch?v=id2sSOmMfBA&ab_channel

 

     Прозвітуйте про виконання домашнього завдання 

     до початку наступного заняття.

 

      Бажаю успіхів.     З повагою, Алла Володимирівна 

    ___________________________________________________________________ 

      19 жовтня 2020 р. (понеділок). 

 

      Доброго дня, шановні студенти групи АгЕ-11, П-11.

 

      Розпочинаємо новий тематичний блок   Українська література 10-х років ХХ століття

 

     Заняття № 14.  

     Тема                           Українська література 10-х років ХХ століття.  Загальний огляд

 

     Завдання 1. Опрацюйте матеріал лекції.

    Завдання 2. Зробіть опорний конспект опрацьованого матеріалу.

  

Кінець ХІХ – поч. ХХ століть – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками постало завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві й віднайти шляхи подальшого розвитку культури.  

 

      Літературний процес на межі ХІХ – ХХ ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Україні. З 1905 року Російську імперію охопили страйки та революційні виступи проти самодержавства. 

     Перша російська революція 1905 р. сколихнула й населення України. Виступаючи проти соціального гноблення, трудящі України водночас боролись за своє національне визволення. 

      Революційні події в Російській імперії у 1905-1907 рр. принесли тимчасове послаблення цензури, що зумовило пожвавлення літературного руху. Задекларована владою свобода слова та  друку сприяли появі  в Україні періодичної преси ("Хлібороб", "Рідний край", "Громадська думка",  "Українська хата").

   Українські митці слова Східної і Західної України мали можливість друкувати свої твори у "Літературно-науковому віснику".  Це дало змогу розглядати твори цих письменникв як єдине літературне явище. 

     Початок ХХ ст. засвідчив активізацію взаємин галицького і східноукраїнського громадянства. Спільний визвольний рух засвідчив історичне самоусвідомлення українців як єдиної наці, що перебуала в очікуванні грядущих змін і перетворень. 

     Сподіваючись на прискорення національного визволення, українські письменники почали брати участь у діяльності соціал-демократичних організацій, поширенні нелегальної літератури. 

 

   Піднесення визвольного руху в країні з кінця ХІХ – початку ХХ ст. посилило увагу українських письменників до важливих соціальних проблем. Усе це визначило характерні тенденції розвитку української літератури. 

      ·     На межі ХІХ – ХХ століть українські письменники прагнуть передати пафос визвольної боротьби, зображують зростання як соціальної, так і національної свідомості народу. Творчість кращих митців пройнята ідеями патріотичного служіння громадянина рідній землі, наснажена світлим оптимізмом, впевненістю у перемозі, у здійсненні високих ідеалів людства.

     Розпочинається новий етап у розвитку українського письменства, відомий як епоха модернізму.  

    Модернізм - (від франц. modern – сучасний) – комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності, як спростування заангажованості митця і проіснували до кінця ХХ століття. Основні модерністські напрями: імпресіонізм, експресіонізм, неоромантизм, неореалізм, неокласицизм, символізм, футуризм.

      Особливість літературного життя в Україні на межі ХІХ - ХХ ст. визначала присутність кількох мистецьких поколінь. І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, Іван Франко продовжували  працювати в українському письменстві, орієнтуючись на збереження національно-культурної ідентичності. Їхні творчі надбання трактували як народницьку культуру.

   З орієнтацією на загальноєвропейський літературний процес та його універсалізм виступили представники нової генерації – Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Леся Українка, Володимир Винниченко, Микола Вороний, Олександр Олесь та інші. Їхні твори відзначалися пошуками нових тем, прийомів узагальнення життєвого матеріалу, розгортанням художньої дії через внутрішній світ персонажів.  Ці пошуки були стимульовані новими тенденціями світової літератури.

    

     Отже, на межі століть з’явилася нова неповторна й оригінальна література, яка відкривала собою новий художній метод, що поєднав у собі традиції і новаторство, критичний реалізм і модернізм. 

 

 

       Прозвітуйте про виконання завдання (конспект)

       Група АгЕ-11 :   https://classroom.google.com/u/1/c/OTM1NTg4NDQxNTJa

       Група П-11 :  https://classroom.google.com/u/1/c/MTY0MTYzNTA3Njc3

     

 

*     *     *

     Домашнє завдання.

 

     1. Опрацюйте за підручником життєпис М. Коцюбинського  (О. Авраменко. Укр. література. 10 кл.                 - С. 117-120).

     2. Законспектуйте опрацьований матеріал.

 

      Про виконання домашнього завдання прозвітуйте  

   Група АгЕ-11:https://classroom.google.com/u/1/c/OTM1NTg4NDQxNTJa  до початку наступного заняття. 

   Група П-11 :  https://classroom.google.com/u/1/c/MTY0MTYzNTA3Njc3 до початку наступного заняття.

 

     Бажаю успіхів!    З повагою, Алла Володимирівна